Біологія тварин

Вплив шишок хмелю і вітаміну E на кетогенез та антиоксидантний статус корів

С. Р. Сачко¹, І. В. Вудмаска¹, І. В. Невоструєва¹, Р. Г. Сачко¹, А. П. Петрук²

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

¹Інститут біології тварин НААН,
вул. Василя Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

²Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького,
вул. Пекарська 50, м. Львів, 79010, Україна

Мета роботи — корекція ферментаційних процесів у рубці корів у перед- та післяотельний періоди для запобігання порушенням обміну речовин та профілактики кетозу. Для досліду сформовано 2 групи корів української молочної чорно-рябої породи із продуктивністю 6–7 тис. кг молока за попередню лактацію, по 10 тварин у групі. Тривалість досліду: останні три тижні сухостою — перші три тижні лактації. Тварини отримували збалансований за поживними і біологічно активними речовинами раціон, до складу якого входили: сінаж, кукурудзяний силос, дерть ячмінна, дерть пшенична, дерть кукурудзяна, шрот соєвий, сіль, мінерально-вітамінний премікс. Перша група — контрольна. До раціону корів другої групи додавали 300 мг α-токоферолу ацетату (0,6 г Ровімікс Е-50) та 1 г/кг сухих шишок хмелю на кг сухої речовини раціону. У крові корів до отелення досліджувана кормова добавка знижувала концентрацію продуктів пероксидного окиснення (P<0,05), не впливаючи на інші показники. Після отелення виявлено суттєві зміни. У крові корів дослідної групи виявлено зниження концентрації гідроперикисів ліпідів (P<0,05), ТБКАП (P<0,05), бета-гідроксибутирату (P<0,05). Отже, введення до раціону корів протягом транзитного періоду 300 мг α-токоферолу ацетату та 1 г/кг сухих шишок хмелю на кг сухої речовини раціону пригнічує процеси пероксидного окиснення та знижує концентрацію кетонових тіл у крові. Вказана кормова добавка може бути використана для профілактики кетозу та стеатозу корів.

Ключові слова: корови, шишки хмелю, вітамін E, кров, кетонові тіла, пероксидне окиснення

1. Behr J, Vogel RF. Mechanisms of hop inhibition include the transmembrane redox reaction. Appl. Environ. Microbiol. 2010; 76 (1): 142–149. DOI: 10.1128/AEM.01693-09.
2. Compton CW, Young L, McDougall S. Efficacy of controlled-release capsules containing monensin for the prevention of subclinical ketosis in pasture-fed dairy cows. New Zeal. Vet. J. 2015; 63 (5): 249–253. DOI: 10.1080/00480169.2014.999842.
3. Flythe MD. The antimicrobial effects of hops (Humulus lupulus L.) on ruminal hyper ammonia-producing bacteria. Lett. Appl. Microbiol. 2009; 48 (6): 712–717. DOI: 10.1111/j.1472-765X.2009.02600.x.
4. Hartkorn A, Hoffmann F, Ajamieh H, Vogel S, Heilmann J, Gerbes AL, Vollmar AM, Zahler S. Antioxidant effects of xanthohumol and functional impact on hepatic ischemia-reperfusion injury. J. Nat. Prod. 2009; 72 (10): 1741–1747. DOI: 10.1021/np900230p.
5. Hop acids as a replacement for antibiotics in animal feed. Patent no. US8197863B2. Date of Patent: 12.06.2012. Available at: https://patents.google.com/patent/US8197863B2/en
6. Karabín M, Hudcová T, Jelínek L, Dostálek P. Biologically active compounds from hops and prospects for their use. Comprehen. Rev. Food Sci. Food Saf. 2016; 15 (3): 542–567. DOI: 10.1111/1541-4337.12201.
7. Krofta K, Mikyška A, Hašková D. Antioxidant characteristics of hops and hop products. J. Inst. Brew. 2008; 114 (2): 160–166. https://doi.org/10.1002/j.2050-0416.2008.tb00321.x
8. Markantonatos X, Varga GA. Effects of monensin on glucose metabolism in transition dairy cows. J. Dairy Sci. 2017; 100 (11): 9020–9035. DOI: 10.3168/jds.2016-12007.
9. McGuffey RK. A 100-year review: Metabolic modifiers in dairy cattle nutrition. J. Dairy Sci. 2017; 100 (12): 10113–10142. DOI: 10.3168/jds.2017-12987.
10. Narvaez N, Wang Y, Xu Z, McAllister T. Effects of hops on in vitro ruminal fermentation of diets varying in forage content. Livestock Sci. 2011; 138 (1–3): 193–201. DOI: 10.1016/j.livsci.2010.12.028.
11. Olas B, Kolodziejczyk J, Wachowicz B, Jędrejek D, Stochmal A, Oleszek W. The extract from hop cones (Humulus lupulus) as a modulator of oxidative stress in blood platelets. Platelets. 2011; 22 (5): 345–352. DOI: 10.3109/09537104.2010.549597.
12. Politis I. Reevaluation of vitamin E supplementation of dairy cows: bioavailability, animal health and milk quality. Animal. 2012; 6 (9): 1427–1434. DOI: 10.1017/S1751731112000225.
13. Vlizlo VV, Fedoruk RS, Ratych IB. Laboratory methods of research in biology, animal husbandry and veterinary medicine. A reference book. Lviv, Spolom. 2012; 764 p. (in Ukrainian)
14. Vudmaska I, Petruk A, Vaskiv R, Vlizlo V. Comparison of monensin and hop cones effects on rumen fermentation and blood parameters in transition dairy cows. XVIII Middle-European Buiatrics Congress. Hung. Vet. J. 2018; 140 (S1): 299–304.
15. Wankhade PR, Manimaran A, Kumaresan A, Jeyakumar S, Ramesha KP, Sejian V, Rajendran D, Varghese MR. Metabolic and immunological changes in transition dairy cows: A review. Vet. World. 2017; 10 (11): 1367–1377. DOI: 10.14202/vetworld.2017.1367-1377.
16. Weiskirchen R, Mahli A, Weiskirchen S, Hellerbrand C. The hop constituent xanthohumol exhibits hepatoprotective effects and inhibits the activation of hepatic stellate cells at different levels. Front. Physiol. 2015; 6: 140. DOI: 10.3389/fphys.2015.00140.